Молодь нашого міста не перестає дивуати талантами. Вашій увазі пропонується вірш учня 11 класу Судововишнянської ЗОСШ Андрія Будзина
"Про Судову Вишню".
"Про Судову Вишню".
Чи чули щось ви про Судову Вишню,
де зорі серцю рідні, неземні,
Про місто, шо сіяє так велично.
Про те як гарно в нас цвітуть гаї.
***
Це місто славне тим що тут усюди,
у вічно діамантовій красі.
Лунає щира українська мова,
симфонію тут грають соловї
***
Допоки наше серце буде битись,
ми завжди памятатимемо край.
В якому було суджено родитись,
Для нас земля ця - справжній рай.
***
І музика, що вічно ллється,
І вишня, що весною зацвіла,
ми завжди будем памятати небо,
і те як тут сміється немовля.
***
Куди не глянь-довкола все казкове,
і час немов застигнувши на мить,
Як та роса мандрує світанково,
морською хвилею душа бринить.
де зорі серцю рідні, неземні,
Про місто, шо сіяє так велично.
Про те як гарно в нас цвітуть гаї.
***
Це місто славне тим що тут усюди,
у вічно діамантовій красі.
Лунає щира українська мова,
симфонію тут грають соловї
***
Допоки наше серце буде битись,
ми завжди памятатимемо край.
В якому було суджено родитись,
Для нас земля ця - справжній рай.
***
І музика, що вічно ллється,
І вишня, що весною зацвіла,
ми завжди будем памятати небо,
і те як тут сміється немовля.
***
Куди не глянь-довкола все казкове,
і час немов застигнувши на мить,
Як та роса мандрує світанково,
морською хвилею душа бринить.